***
Якщо ти знаєш, як потрапити в запростір,
Де сни стікають у підземне повноводдя,
Де гусне звіддаля в вершинах рання осінь,
І мохом, і плющем затягнута безодня.

Якщо ти знаєш, як спинити і спинитись,
Допоки ще не дощ, допоки ще не злочин,
Допоки ти мені і друг, і брат, і витязь,
Скажи мені про це, якщо ти знаєш, в очі.

На все свій день і знак, і свій останній віддих,
Якщо ти знаєш, як пройти по линві часу,
Не збитись і не збити ні крок, ні ритм, ні відлік,
Скажи мені, скажи, допоки ми тут разом.

Допоки не збулись тривоги і розлуки,
Допоки все, як є, і більше не воздасться,
Допоки ми іще не вигадали вдруге
Ні болю, ні спокус оманливого щастя.