Увечері, у вересневу пору,
Побачив раптом диво з усіх див —
Садок осінній і майданчик двору
Рясний рожевий дощик покропив!
З рожевих хмар, що звідкись прилетіли,
До після літа теплої землі,
Мов рій бджолиний, раптом полетіли
Рожево-ніжні крапельки малі...
В своїм житті не бачив я такого,
Хоча й прожив уже чимало літ.
Рожевий дощик, як дарунок Бога,
Зробив за мить рожевим сірий світ!