1
Квітучі каштани, одягнені в тоги жалю.
Товпа модельєрів, тканини - про завтра, на потім...
Своє віршеня зі скалок і проміння ліплю.
А шкура лисича пахтіє підступністю, потом.

Драглиста ворожка простягне таріль по мідяк,
Начеше брехні, та й порадить зметнутися клусом...
Ластатий м`ясник зарегоче: "...живуча... ніштяк..."...
Художник підкрутить вагадло, завісики, вуса...

2
Літати чи впасти? Ніхто не порадить, авжеж...
У дятла голівка болить від роботи на благо...
Чекаю в захмар`ї на відблиски майських пожеж,
Що палять пергаментні кляузи, адську бумагу.

А хвиля несе акваланги... хмариння... акул...
Бредуть із-за лаврів, модрин яснолиці предтечі.
Оракули шепчуть: "Міняй хутірці... на Стамбул".
А жниво словесне тече... завдається на плечі.

3
Мандрівки по руна, безмовний овечий потік...
Вечірнє какао. Любов у екзилі, бо зайва.
Крило забинтоване - знову шуліка підсік.
Несе хлопченя, посміхається, зоряні айви.

Бажалося щастя терпкого, чудес-лагомин,
Диміли багаття сіром, голубі пахітоси...
Я зводила вежу... і слала піском кармазин.
І ось - долетіли орли... соловіючі оси...


2017