укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2017.04.27
Роздрукувати твір

Варел Лозовий

***

Закопилений ятір у смарагді води
сіє ромбики бубни, як шулер рукавний.
Окунь окуня ніц не полишить в біді
та не вибере око, як звабить лукавий.

Глибко внурений ятір у бурштині води
віє серденька чирви – стариган-однокласник.
Від такого кохання не буде біди.
Та й добра не багато – аби не пропасти

в самотині підступній на схилі років,
коли дзьоб не тримає вже тремоло дзвінко,
ані гусінь метлів, ані гак черваків,
як уцмулив за раз цебро доброго вінка.

Перекручений ятір у вир сторчаком,
як той каптур мніховий, під пахви порогів…
Його хрін вже підчепиш сукатим кілком –
боки виборсав, випростав й цілиться рогом.

В нього щука приндливо курнути зайде,
пашталакнути плітку, що зкурвив краснопер,
селфонеться й смартівку убік поведе
на тлум писків окатих – най їх відає опер!

В гудзь замотаний ятір химерним вузлом,
хатнім йогом тантричним,  що бовтає вершки,
та від масла тіка сироватним суслом,
та спущає на спід жалюгіднії рештки.

Тріумфально притьма зріст кар’єрний звершить –
на вуаль бортняка перекинутись хутко,
щоб той зміг стільники в серверах ворушить
й не лякатися бджіл, що встромляють шприц прудко.

Розпручався той ятір вглиб важкої води,
там, де гейське весілля справляють дейтерій і тритій,
і закляк, ані руш – ні туди, ні сюди! –
споглядаючи плин безкінечної миті.

2017
© Варел Лозовий
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні