Я жовтий лист збирати вже не буду,
Бо він — як дні минулі, що спливли...
Й листочок кожний — то маленьке чудо,
Яке уже ми з вами прожили.
Воно вже є, його нам не змінити,
Так, як і слово, що промовив ти...
Нам просто всім надалі треба жити
Так, щоб дожить свій вік без срамоти.