Ірині

1

Жовтень-осінь. Душа у мінорі.
Щось віршує граб срібнокорий.
Тягнуть брили сизифи... силяться...
Труни тешуть... герой на милицях.

Діти плачуть, хоч цяць багацько.
Загрібають панята хвацько.
Юродиві ще вірять у диво.
Розливаються річища пива...

На підковах і келихах "счастьє",
Жебонять помосковщені насті...
Продаються лоза... парадизка...
Ось кристалик Сваровскі... прописка...

Ти у Малині. Я в Полтаві.
Ночі сонячні, ранки сльотаві.
Ремонтантна малина повсюдоньки.
Був народ... а теперечки? людоньки.

На киш-миші турецькому бджілка.
...був би човен... у радощі б... мілко...

2

Заспіває ось "Друга ріка"...
З-під галушки майбуть витіка...
По мінору, зимовій остуді -
Провесніння... громи... амплітуди...


Парасоля моя - для синиці.
Жовтень-осінь. Є вірші та шпиці.
Тож готуймо тіла до морозу.

...заспокоює мудрий Спіноза...