Свiтлана-Майя ЗалiзнякОсіння феєрія 1 Великі зусилля, маленькі плоди... Якщо не запросять - на свято не йди. Там раки виделки розклали на бязь. По щуку в желе із верхів`я не злазь. Вальсуючий пудель, голодний тер`єр. У маски Мальвіни тритон-кавалер. Вологі очиська... Молочна ріка Під крик павіана несе ярчука. Ось левова частка... відкати-коржі, Ведмежі вертепи, липкі вантажі. Потрапила сойка дрібна в об`єктив, Бо крук передбачив, кулик оплатив. 2 Не варта марнота оця мідяка. Лошатко діждалось лише копняка. Локрицю толочить полатаний вуж. Розлито парфум яблуневий довкруж. Осіння феєрія... Файні казки. Везуть птахорізку, безкрилля зразки. Недійна корова лягла між валіз. Качата на призьбі ялозять реліз. І я там хотіла попити медку, Та здалеку бачу рахубу таку... По грушах дюшесних ітиму кудись - Де поруч жар-птиці та рись ужились. Баюри пашенні заповнені, аж... Тремтить на скелеті куми трикотаж. А бал не стихає. Під крики "люби..." Стукочуть затвори, лещата, дзьоби. На подіум вийшли рожеві, чумні. Ніхто не наважиться вигукнуть "ні!". Людва не питає: "А хто ж еталон?", Бо ногу підняв щойнопридбаний слон. 3 Багряно-червоний пишається глід . Зміїться дорога утрат і свобід. Пентакль Соломона котив скарабей. Застряг амулетик між див-лотерей. Абсурди... Лампади... Реклама помад... Ось пляцок для музи, для фей - мармелад. На всіх попелюшок нема гарбузів. Відпущення світить вовчиці... козі. Лягають горіхи на втоптаний мох. Ростуть піраміди облуд-перемог. Укотре обрізані древа... дроти... Спектаклем довженним керуєш не ти. Підпалює шатра добряк-бармалей, Вербує безруких венер, галатей. На візіях візи... Тікають... агов!.. На крилах лелечих калинова кров. Жонглери циліндрів накидали в яр. Найбільше роботи отримав човняр. Ти промінь ловила, синиця - з руки. Медальки чіпляють сухі будяки... 2016 ілюстрація https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1192222580838911&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
|
2016 © Свiтлана-Майя Залiзняк |