Перетікає з синього в рожеве... Чи, що можливо, зовсім навпаки. Яке ж розкішне небо ще серпневе, Хоч осінь вже на відстані руки! Але прийдеться трошки почекати, Коли прийде нам всім відомий час, Й розсипле осінь золоті дукати... А поки ж літо хай ще тішить нас.