Літа складаю мовчки в саквояж,
По спогаду всі дні переглядаю
Негожі рву на дрібки, як міраж,
І у корзину часу відправляю.
З полиць горішніх вилітають дні
Яскраві, розмальовані, барвисті.
Кружляють янголятами вгорі
І солодко вертають у дитинство…
Он там стежина, верби і ставок,
Дорога в школу, юності поляна,
Служба на флоті, заводський гудок,
Освідчення під вишнями в коханні.
А ось вже донька в мене на руках
І перше слово, перший крок, садочок…
А тут їх двоє у шкільних платтях,
В молодшої в руці перший дзвіночок.
А я далеко. Через заметіль
Спішу до літака з сибірських далей.
Лиш повернувся - як розлуки біль
На півдні континенту вже ковтаю.
Тепло збираю, волю у рюкзак,
Везу додому показати внукам.
Майдан, розстріли, біглий вовкулак,
Крим у руках підступних чорних круків.
Війна на сході, добровольців рать,
Сумні новини, похорон героїв –
Летять роки у саквояж, летять.
Його в світи знову беру з собою…