Облізла курка вибилася в світ -
не знати як пробилась в депутати,
злетіла хутко на високий пліт
й давай всіх уму-розуму повчати.
Розкудкудакалась на весь пташиний двір,
що всюди брудно, послід, сміття, пір'я,
щоб перестали порпатись з цих пір
та стали кури дбать нове подвір'я.
Наче і добрий заклик чи почин,
але навіщо так кричати з плоту,
краще візьми і яму ту зарий,
що сама парпала, то й закипить робота.
Так ні, кудахкає аж у вухах дзвенить,
бо вона, бач, дорвалася до влади,
і не змовка дурепа ні на мить
вже й матюками сипле канонади.

Мораль така: як прагнеш добрих змін,
не вибирай таких у депутати,
бо в них мізків..., а галасу - як дзвін,
та ним, повір, ніщо не збудувати.