укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2016.02.19
Роздрукувати твір

Ігор Павлюк

АПОКАЛІПТИЧНІ ВІЗІЇ (Уривок)


Усе, братва.
Фініта ля комедія.
Щось апокаліптично на душі.
Здуріли всі – політики і медіа,
Сільські дядьки, поети, торгаші...

Метаються у душах відьом демони...
Перевертень в гробу перевернувсь.
І бродять люди, і питають, де вони,
Шукають собі ворога й війну.

Оркестр симфонічний на «Титаніку» –
Стоїть поет у хаосі нічнім,
Де плаче, як вербина, юна Танечка
І хочеться поплакати й мені.

Крізь лінзи сліз усе кругом химериться,
То більшає, то меншає, то так,
Як перший раз було мені в Америці...
Бардак.

Згадав, як бабця вчила нас молитися,
Згадав, як битись дід мене учив.
Я ще – земля.
А їм уже світитися
Отам, отам – в пилу космічних нив.

Вогонь і кров там в білім танці сходяться –
У темені, що наче чорний віск.
І пригорта до серця Богородиця
Тих, що душевно плачуть у траві.

А комунальні й сексуальні послуги
Міняються у цій країні так,
Що дахом всім нам стане небо Богове.
Голодні ж продаються за п’ятак.

Війна держав.
Війна людей.
Первісниться.
Наук, культури –
Наче й не було.
Кругом апокаліптичні видно вісники.
Не видно ну хіба що НЛО.

Над нами вже озонова проталина
І Шлях Чумацький – старший брат Дніпра.
А Місяць в небі – як усмішка Сталіна.
Та серце в грудях – мов підземний храм.

Вогонь з вогнем, сльоза й роса цілуються.
Кривавий клоун сниться дітворі.
В мені дзвенить аміньно-аллілуєве.
А напис – мов на кленовій корі:
«Ми тут були»...
Рослинами, звірятами,
Богів ліпили з глини на крові.
Усе, братва.
З ким будемо звіряти ми,
Героїв мертвих,
Доки ми живі?..

2016
© Ігор Павлюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні