Опубліковано: 2016.02.04
Андрій Мироховичдездемона маст дайпані та панове ця історійка як зрештою і всі історійки такого штибу сповнена розпачу й віри а також довіри до світу який загалом і не заслуговує на аж таку поблажливість. отож він нащадок шляхетного роду барон блондин арієць гаупманом у невеликому концтаборі зустрічає її красиву і розумну єврейську дівчину загалом таке поєднання трапляється найчастіше ну в сенсі що ці дівчата найчастіше такі є красиві та розумні з гарним культурним бекґрандом це все східна кров я так думаю та особлива увага оточення отож він забирає її з бараку та поселяє в себе ну трошки порушення звісно але завжди можна домовитись отож пиячить з комендантом каже що йому потрібна покоївка ну і всякі розваги «ну карл ти ж розумієш нас чоловіків не з денщиком ж мені ліжко прибирати рем на такому спалився» і спільний регіт домовляється з внутрішньою безпекою «хлопці коньяк і шнапс а також водка скільки подужаєте» ще з кимось з ким варто домовитись а не залякати дарує їй купу всяких цяцьок намиста моніста ланцюжки переплавлені зі зубів браслетки шовкові панчішки зі швом нічні сорочки щойно з пральні теж шовкові порцелянові ляльки теплі пухові ковдри матраци набиті волоссям справжніх блондинок можливість бути ситою та дивитись із вікна на колону людей яких щовечора ведуть до лазні читає їй гьоте і шіллєра і ніцше і метерлінка та розповідає що все скоро скінчиться і вони втечуть від цього безуму в нейтральну швейцарію «російські танки біля варшави розумієш союзники перейшли ардени тисячолітній райх загинув і тільки біснуватий цього не розуміє» на недільній вечірці вона танцює для панів офіцерів а карл урочисто каже «панове варто закінчувати це все батьківщина в кільці сил зла кожен має бути на своєму посту тобто друзі ви розумієте настав час кожному подбати про себе є радіограма пропоную всім випити навстоячи ми ліквідовуємо табір розпочинаємо завтра з бараку номер сім» вночі вже не гаптман а майор хрест із дубовим листям за особливі заслуги спраглий ніжний та пристрасний «нам варто втікати як я й обіцяв» говорить «збери речі не забудь золото» «вберись в робу інакше не можна і піди попрощайся з родиною вони в бараку номер сім я беріг їм життя як міг виїздимо вночі» ввечері він п’є хильцем шнапс при вікні плаче дивиться п’є шнапс захланно спрагло проливаючи на розстібнутий мундир як вона з рештою бараку йде в лазню кожен має бути на своєму місці зрозуміло ж через десять років після полону в союзників інфільтраційних таборів зневаги та принижень денацифікації він заступник міністра фінансів землі баварія напише чудовий роман сповнений непідробної щирості жалю за згаяними роками розпачу та сум’яття про безжальне колесо історії та закохану пару яка протистоїть репресивному апарату злочинного райху (це воно цитата з рецензії) роман став бестселером і перекладений того ж року на півдесятка мов в англійському перекладі назва звучить «Desdemona must dai» і відзначений як вклад у боротьбу із неофашизмом що якраз підіймає голову адже у людей така коротка пам'ять |
2014 © Андрій Мирохович |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.