Може, в душевнохворих душа, як перст, не болить...
Їм хочеться неба, зеленої тиші-глибіні.
А думка-ореля надщербленим крайчиком "хить...".
Крапчастий екран - зі стрічками Хічкока, Фелліні.

Дзеркала-примари... міняється відеоряд...
Накочують хвилі, пітніє казенна сорочка...
Чи знала я муки невільних у діях? Навряд.
Жалію у балії цинковій щуку, линочка.

У час крововиливів, зрад і геройських смертей
Варення з айви - найприємніші ліки від стресу.
Товпою затоптаний в сажі новий Прометей.
Три гейші розкидали фантики із мерседеса.

Айвенго все бореться з нежитем, хлебче глювайн.
Вигулює лірика в хутрі напахчена фіфа.
Плети, Пенелопо... Знов снився кухонний комбайн,
Намащені йодом коліна купальниць і піфій.

Пішли мудрагелі-діди в затуманений схрон.
Лишили ріллю, автентичні човенця, причілки.
Онукам - знімати із вух серпантин виногрон
І курси міняти - у бурю та щопонеділка.

Спасе наші душі лускаті-сяйні фордевінд.
Терплячим дарує Нептун сухопуття бакштаги.
За полем блекотним - ні драчок за нафту, ні бід...
Лиш Альфа, Омега, розцвічене айстрами Благо.


ілюстрація
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=989106201150551&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater