Опубліковано: 2007.03.14
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Ярослав Мінкін

Смерть


В болезни ангел раздражителен –
Неделю просится домой.
– Не сознаешься? Ну и жди теперь, –
промолвит сдержанно вдова.

Зажжет светильник, выйдет на люди,
ему не отнеся обед.
Подруги сочиняют алиби –
о Божьем молятся рабе.

– Нельзя ли ладана иль воска мне?
Питаясь хлебом и халвой
он засыпает, серой простынью
опять укрывшись с головой.

Вдова уходит. Пишет: «Милый мой,
тебе на улицу нельзя ».
Он всякое на свете видывал
и вот, так запросто, иссяк.

Вернувшись вечером, усталая,
отрезав по хозяйски хлеб
ложится рядом:
– Умер, стало быть.
…и долго не включает свет.
2007
Луг
© Ярослав Мінкін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4289/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives