Закликає бабця - сива, голосиста:
"Ви купіть у мене низочку намиста!
Ось ще сумка ціла, блискавки робочі.
Небагато, дітки... Лиш троячку хочу".

Не спинився дядько, підлітки - повз неї.
А багата осінь б`є у мідні реї...
Сипле обіцянки, листя - серед бруду.
Я згубила гудзик, це ж знайомство буде...

Всюди - маслючками - виросли хатинки:
Тимчасові, різні.
Тисни на пружинки...
Все отут незмінне, все пливке, вагоме.
На одну принцесу - три мільйони гномів.

- Гордо за сьогодні, прикро за учора... -
Каже вибивайло край кафе "Комора".
Є у нього привід, вистачає втіхи.
Задарма годують бідолах без стріхи.
Тельбухи, капуста, хліб, компот солодкий.
Дід край сміттєбака лом збира - на водку.

Всепроникне Щастя.
Злото, цезій, стронцій.
Всевидющий Боже, дай ще мирних опцій.
Якось ми до тями прийдемо - по листю...
Хай в живих солдатів будуть руки чисті.


2015