укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.07.19
Роздрукувати твір

Тетяна Аінова

***

Радуга на потолке, и на радуге бабочки –
помнится, но почему-то ни с чем не рифмуется.
Некогда, надо вставать и на хлеб зарабатывать,
и невозможно избегнуть процессов старения.

Так не бывает, не с нами, не в здешней истории –
радуга на потолке, да еще эти бабочки.
Стыдно, что в комнате пыльно и вещи разбросаны.

Радуга меркнет быстрее, чем солнце в глазах у нас.
Бабочки бьются о стелка, им тесно и сумрачно.
Я открывала им окна, ловила их бережно
и выпускала в шуршание липы желтеющей.

Мне было больно смотреть, как пыльца осыпается.
Мне было страшно представить, как мертвая бабочка
будет лежать, потускнев, на моем подоконнике.

И потому – улетали. Иные чуть медлили,
будто чего-то хотели, на что-то надеялись,
но – улетали. И хищные ветры осенние
их уносили. И утренний иней ответом был.

После читала о том, как они размножаются,
чем их кормить и потомство их червеподобное,
как червячок умирает отращивать крылышки,
как тяжело превращение чуда в обязанность…

Не прилетайте! Вы правы, что не прилетаете! –
им признаюсь я впервые, но знали с той осени.
Неповторимость – единственное, что останется
в день, когда некуда будет спешить, да и незачем,
разве что в самую-самую темную комнату,

вспомнить, на миг оживить в ускользающей памяти –

до волоска у тебя на груди под щекой моей,
как мы лежали вдвоем в этой утренней, узнанной:
радуга на потолке, и на радуге бабочки…

2015
© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні