укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.02.25
Роздрукувати твір

Маріанна Шутко

Прощена неділя

Прощена неділя

Душа моя – мов списаний аркуш паперу:

Сьогодні хтось підпалив її сірником неба.
Було боляче, але я не плакала.

На вулиці стала заручницею залізного світу,
Стіни якого то розширювалися, то звужувалися.

Іноді я перетворююсь на камінь,
Котрий водночас і мовчить, і розмовляє.
Коли камінь говорить в мені – я рухаюся.
Коли мовчить – черствію, вкриваюся пліснявою.

Буває, відчуваю біль від того,
Як у мене проростають
Невидимі крила.

Одного дня зацвіла яблунькою посеред зими.
Цвіту було більше, ніж снігу.
Оцвітала - попелом.

Всередині мене розплющує очі ображений звір.
Він – добрий.

Вовчицею втікаю від людей у хащу,
Але  немає такої криївки,
Де змогла б сховатися від себе.

І ти просиш від мене пробачення,
А нічим не завинив мені...

Одного разу відчула, як плаче Господь.
Тоді я сказала Йому: «Не бійся, Господи,
Я з Тобою! Не бійся, Ісусику, Україна з Тобою!»

Раніше не розуміла, навіщо Всевишній так щедро
Обдарував мене талантом.

Торгувалася з Ним, мовляв,
Краще б Ти дав мені щастя.
Простого, звичайного, жіночого щастя,
Бо вірші не посмажу на пательні.

Нині у прощену неділю я, Господи,
Прошу від Тебе пробачення.

Нині нарешті зрозуміла,
Яка я - щасливиця.

Нині душа моя – мов пожмаканий аркуш паперу.

2015
Ужгород
© Маріанна Шутко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні