Зайві звуки заглушать вікна,
Світло в домі з’єднає дроти.
Ти чекаєш свого чоловіка,
Який скоро має прийти.
Одягнула новенькі речі,
Зготувала смачнючий торт.
Але звісно не скажеш ввечері,
Що зробила сьогодні… аборт.
І він мабуть про це й не знатиме,
А могло повернутися так:
Його донечка кликала б татом –
Ти раділа б від цього… – Факт!
Зізнаєшся собі: злякалася,
Мабуть, рано. Ти молода…
Де ж він ходить? Вже зачекалася.
День важкий. І душа в сльозах.
Взяла в руки себе. Забігала.
Не шкодуєш про це. Ну й хай.
Ось, прийшов... Зустрічаєш, усміхнена,
Наливаєш коханому чай.