укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.09.05
Роздрукувати твір

Ферлай Крайзер

Бабине літо

Бабине літо -
           в косі павутиння,
у зморшках, від меду,
  злипаються пасма рілля,
та, під хребри, комашить
     всі часточки зілля;

у пахвах - волошень полинкова
               жовкне з блакиття надії;

в змаганні, в злиганні,
                   триває борня
                за росплющені сонячні вії;
то й, нумо-бо кублитись разом,
                                    в гістяк,
                    по кров-ляк-деруни,
                    в осоружій пишноті
                       рижійної, сливе, олії;

як треба, то -
вмиємось чисто річковою цвіллю,
               хай опіки вітру
                     видубують пику, щоб,
                     наче ще млодий -
                     мов бубон кизилу пашіла
                                     подвійно;

                           осьодже,
                    ошаті в серпанок,
                    знітилися спаси
                                   безотчі,
                                   чи літні,
                                       солові,
                    соковії брилля:
                    до бабина яру,
                    між двох охолод,
завертає довкільне поділля;

сим вдіються, згрубою,
      вже заважкі залюбки -
             дошкуляча дозвільня;

надліткова баба така, бо:
                  вже й діду вдала,
                         й худобі дала,
                  городину спекла,
горобину, на втім, підігріла...

та пригощу залишила:
                 їжте, хоч лусьніть,
                 аби лиш не визбрало
                 свійських їдців
   ненажерливе війно...

2014
© Ферлай Крайзер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні