укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.08.20
Роздрукувати твір

Юрій Зозуля

Не оставляя рубежи


         на рубежах довольно зрелых,
         мы ожидали перемены...

         закрыв глаза на все измены,
         мирились с жизнью вновь и вновь...

         безумно тратя себя, ждали,
         спасаясь в собственной печали...
                                     
                    ...мы так без ласки одичали,
                       и от судьбы отбились рук!

         а наши паруса линяли,
         голубизну надежд теряли...

         причалы каждого держали:
         не оторваться от земли...

         тверда земля в своём покое,
         а нам всё чудилось иное...
                                   
                    ...вот-вот произойдёт такое,
                       что – счастьем оборвёт сердца!!

         от счастья умереть не страшно:
         столь редок случай сей опасный...

         гораздо чаще, безучастно,
         нас просто отпускает жизнь...

         и даже радостные вроде,
         мы, непривычные к свободе...
                                     
                    ...идём, приученные сроду,
                       идти – куда глаза глядят!!!  


(Зарисовка из 1979-го: верно служила предисловием к песенной "Наивности невзрослые черты...")

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Привет из 2014-го!!! Новость радио Эхо Москвы:
"В Москве минувшей ночью неизвестные перекрасили звезду на шпиле сталинской высотки на Котельнической набережной
20 августа 2014 | 08:30
 Там был вывешен также украинский флаг. Об этом в полицию сообщили очевидцы. Сейчас на месте работают сотрудники полиции и МЧС. В здание никого не пускают, — передает LifeNEWS."

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Приложение-переложение:
"Привет, Юрий,
Перевел на болгарский язык Ваше чудесное стихотворение.
Удачи, друже.
Красимир
„НЕ ОСТАВЛЯЯ РУБЕЖИ...”
Юрий Зозуля
Перевод с русского языка на болгарский язык: Красимир Георгиев
НЕ НАПУСКАЙКИ ПРЕДЕЛА

В предели зрели поглед вплели очаквахме промени смели,
с очи, за подлост ослепели, с души превити пак и пак...
Погубвайки се лудо, спяхме, от таз тъга за да се махнем;
така без ласки подивяхме в конфликт със своята съдба!

Платната ни поизбеляха, без порив за надежда бяха,
въжета всекиго държаха: към таз земя закрепостен...
В покой земята твърда беше, но друго искахме да срещнем:
да стане скоро още нещо – сърдечен разрив в светъл ден!

Щастливо да умреш – прекрасно, но рядко идва таз опасност,
по-често просто безучастно животът ни излита в дим...
Но даже в нова радост ние от свободата пак се крием,
вървим по навик след „ония” – след погледа си стар вървим!
Ударения
НЕ НАПУСКАЙКИ ПРЕДЕЛА

В предЕли зрЕли пОглед вплЕли очАквахме промЕни смЕли,
с очИ, за пОдлост ослепЕли, с душИ превИти пАк и пАк...
ПогУбвайки се лУдо, спЯхме, от тАз тъгА за да се мАхнем;
такА без лАски подивЯхме в конфлИкт със свОята съдбА!

ПлатнАта ни поизбелЯха, без пОрив за надЕжда бЯха,
въжЕта всЕкиго държАха: към тАз земЯ закрепостЕн...
В покОй земЯта твЪрда бЕше, но дрУго Искахме да срЕштнем:
да стАне скОро Оште нЕшто – сърдЕчен рАзрив в свЕтъл дЕн!

ЩтастлИво да умрЕш – прекрАсно, но рЯдко Идва тАз опАсност,
по-чЕсто прОсто безучАстно живОтът ни излИта в дИм...
Но дАже в нОва рАдост нИе от свободАта пАк се крИем,
вървИм по нАвик след „онИя” – след пОгледа си стАр вървИм!

Красимир Георгиев   01.04.2012 20:52  

2014
© Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні