Цей потяг їде... Гусне Час..
Зупинок - тьмуща.
Ніч колу п"є, душа - печаль.
Строката гуща.

І десь у тамбурі повій,
Сліпців і бранців
Поділить люд масний сувій,
Вестиме танці...

Кому кав"яр, кому рулет,
Поету - волю.
Лякає-вабить фіолет.
Бракує солі.

Між астролябій-тарілок
Трем алідади.
Валізи дрантя, помилок...
І зорепади...

Цей рух - чортам наперекір.
Блищать колеса.
Ген-ген Форос і Армавір...
В жаринні плеса...

На місці бути не могли,
Бо ми ж не гірші...
Із лепехи ячить кулик
Просяні вірші...

Ми віддалялись від брехні,
Отар і вати.
По рейках привид на коні...
Зла ринда гатить.

Хай невідомо, хто із нас
Вціліє в серпні,
Крушімо висі плексиглас
Між туску сепій.

Мчимо... Вишиванки всота
Діра ненатла.
А вийшли - з центру...із кута -
Набридли падла.


9 липня 2014