Не знаю, як воно там далі буде,
А зараз злива просто аж гуде.
Усі розбіглись по домівках люди,
А дощ іде, іде, іде...
Вже навіть ринви крекчуть від напруги,
Вода у них із гулом струменить.
Поза усім, іще й така наруга.
Стихію, Боже, поможи спинить!
От попросив — і дощ уже стихає,
І краплі вже по-іншому дзвенять...
Під шум дощу я добрих снів бажаю,
Бо він шепоче: «Спать, спать, спать...»