Ох, як співає! Як же він співає,
Цей соловейко в зелені верби.
І співом, мов любов’ю, заливає
Все навкруги вже упродовж доби.
І день і ніч пісенні переливи —
Немов струмочок поміж камінців.
Із див усіх найкрасивіше диво
Так про любов співати… і без слів.
І знов, і знов дзвіночок голосистий
В травневій тиші радістю дзвенить
І сипле, сипле райдужне намисто
В небес прозору сонячну блакить…
От чуєш спів, і вже тобі здається,
Що душі й світ заповнила весна...
І як в цю мить щасливо серце б’ється!
Але, на жаль, іде страшна війна...