З’явилось «друге дихання»… І простір!
Перед очима мріє далина.
На завжди, сподіваюсь, а не в гості
Прийшла до нас так бажана ВЕСНА.
Тож швидше крок, часу нема чекати,
Хоч стрічний вітер руху заважа
Й збивають крок нав’язані нам лати,
Лише вперед! Бо пройдена межа,
Що відділяє рабство від свободи.
Якою б не була ворожа рать,
Їй не зламати прагнення народу
І волю в нього вже не відібрать.
Лише вперед! Без стогону й волання,
Хоча проблем багато дуже є,
Бо перемога там, де є єднання.
За наше, за майбутнє, за своє!
Лише вперед!