укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.02.23
Роздрукувати твір

Сергiй Українцев

ВСТРЕЧА

Евгении…

Я понял кто ты, женщина,
Что жизнью заморочена,
Нуждой с Христом повенчана,
Молвою пропесочена.

.
Всё ж кажешься загадкою,
Непринуждённо нежною,
Чьи поцелуи падкие
Желанней чем все прежние!

И я дурил когда-то так:
Где приходилось сеялся.
Всё думал, что любовь пустяк, —
На чудо не надеялся.

И вот, не льстясь забавами,
Без блудострастья прежнего,
Шепчу ловцу лукавому:
Как сладить с ней повежливей?

Я для неё — ничтожество
Приезжее, столичное.
Таких здесь было множество,
Привыкших брать обычное…
Моя ж душа терзается
Мечтами да тревогами!
Поди, любовью мается
Не той, чтоб спать со многими?..

И отвечал мне Сатана:
“Да прекрати морочиться.
Не изводись, — глотни вина
И лезь, куда захочется!

Наговори ей лишнего
Такого, что им нравится, —
Невероятно пышного!
Так проще будет справиться.

И ни к чему идиллии
Особо сокровенные.
Дерзай, Серж, без усилия
В честь торжества мгновенного!

А завтра всё забудется,
Ведь чувства только кажутся. —
Девчонка славно трудится.
Такая не привяжется!”

Ты, бес, подсказчик аховый!
По-твоему, конечно же,
Я переполнен страхами,
А впечатлений нет уже?

Врёшь, — мне мечтой дозволено
Боготворить желанное.
Уймись, довольно боли нам
И счастья застаканного!

И пусть мне долго помнятся
Её печали нежные:
Живёт мечта-надомница,
Как жизнь велит, по-прежнему…

Брось, ивушка, печалиться,
Пахни улыбкой истинной!
А повезёт причалиться, —
Даст Бог, — займёмся мистикой!

2007

чудной романс

© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні