укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44602, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.03.19
Роздрукувати твір

Ферлай Крайзер

Чёрнвсток

1 И явилось на небе великое знамение:
  жена, облеченная в солнце; под ногами ее луна,
  и на главе ее венец из двенадцати звезд.
2 Она имела во чреве, и кричала от болей и мук рождения.
3 И другое знамение явилось на небе:
  вот, большой красный дракон с семью головами и десятью рогами,
  и на головах его семь диадим.
14. И даны были жене два крыла большого орла,
    чтобы она летела в пустыню в свое место от лица змия
    и там питалась в продолжение времени, времен и полвремени.
15. И пустил змий из пасти своей вслед жены воду как реку,
    дабы увлечь ее рекою.

                                      Апокалипсис, глава 12.


Хоботьями на встоке встала
                    чёрная чумой сама,
в ополоумь всклокочная омутьем
                                     бельмых зраков,
  земля забытых за ненадобой
            могильных рвов,
  вспоённая кровяной жижищей,
                   все времена,
                   и время,
                   и полвремени,
жертвянно неотпетых мертвецов,
                обобранных в оголь,
                                   в огуль сгощённых
                                      зверю изувержи
                                   и червям его,
                почти таких как мы,
                но – не вкусивших
                            праведного хлёба
                                              солных слёз,
                утешенья касанием ручных,
                                               само-собольем
                                вольных по рожденью
                                щедрых злаков…
Однако же –
           на сечах преломили не один,
                                               вседнынь:
                любой, кто во своём дому –
                            господь –
                            свидетель!
Что ж, пусть встаёт,
                   раз рана покаяний
                          вскрыта
                          вороньём –
                   прииди, судия!
Суди по слову человечьего числа;
                       воздай по мере
                       вере и измене,
             откровый вдохнорвенью
                            повелетень…



.

2014
© Ферлай Крайзер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні