Опубліковано: 2007.02.22
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Баранова

***

Погонов тишины погонным метром
зима коснулась будто невзначай.
Природы терпеливый архитектор
неслышно форматировал печаль.

И падал снег.
На небо и на крышу.
По витражам зазубренных домов.
Не приходи. - Я больше не услышу:
все голоса изучены давно.

Не приходи!
От елочных объятий
осталась пыль, от челки - бигуди.
Ни писем.
ни прощаний.
ни распятий.
не надо.
ничего.
не приходи!
2007
© Євгенія Баранова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3935/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives