Опубліковано: 2014.01.09
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Юрій Зозуля

НайВища ПоВiсть!! лишень убогий це малюночок...


одступає, – Свято, – від очей...
очі відвертаються од Нього?
хазяйнує сон знов у ночей...
вже йде Другий День: з Різдва, Малого?

Слова Немовля, і Матінку...
Батьківська Любов, – Оповива!
Зігріва Їм Світла в затінку...
взавтра Третій День...  ще не Жнива!

Бог – Ховає, од уваг, СвятА...
не мозолили би нашу совість?
бо вона ж більш грішна, ніж свята!
й, вкотре, – Духом Пише-Дише ПоВість...

2014
© Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39014/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG