Твої панчохи кольору хакі,
Блакитний светр… – Повна лажа.
Та, бачу, я тобі, мабуть, до ср*ки…
Однак, я щирий, тож не ображусь.
А ще сережки в твоєму вусі
Асоціюються з дивним кодом.
– Мала, ти зараз, мабуть, не дусі,
Бо спілкування в нас не виходить?
І очі чорні. Тобі – це мінус,
Бо я люблю аби зелені.
– Ти теж сьогодні десь спізнилась?
Ще, може, скажеш через мене?
Ну що ж, бувай. Не пошкодуєш?
Я вже виходжу, моя – наступна.
Це ж як чудово, що ти не чуєш
Що я тут сам собі настукав.
У тебе в вухах грає плеєр…
– Ну правда ж мило поговорили?
Як обіцяв – поводився чемно.

Будильник дзвонить…
Розбудили!