День складний, напружений до краю,
Відійшов, неначе літня спека.
Я думки докупи вже збираю,
Що за день розбіглись так далеко.
Відпускаю на ніч всі турботи,
Щоби сон собою не гнітили.
Безперечно, день — він для роботи,
Вічір, ніч — щоб відновити сили.
Дістаю з душевної таїни
Почуття, що як у птаха крила.
Є вони у кожної людини
І дають наснагу жити, сили.
І вони приходять проти ночі,
Ними Бог в цей час нас наділяє,
Й кожен, якщо тільки цього хоче,
Почуття в собі ті відшукає.
Я знайшов й ділюся ними з вами,
І хай сни спокійні ваші будуть,
А ви вранці власними серцями
Почуття роздайте добрим людям.