укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.09.24
Роздрукувати твір

Анатолій Криловець

Поїзд відійшов

Ми бачимо поїзд, який відійшов, – і вже час!
І рима найкраще до тебе – це «вчора» якраз.
Красивий ми захід омили в очах та й на двох.
Волога нічна – найчистіша на світі з волог.

Теперішнє в юність тече, як підземна ріка.
Забув. Затонув. Чи сягне аж у зустріч рука?
У погляді й думці – не зміг. І з дзюрчанням потік
Відносить, як біль: «Епілог!» Це ж навік, це ж навік.

Прощай! Прощавай! Інша форма від слова «прости».
Крізь пальці із пригорщі будуть слова ці текти
Вологим піском. І залишать пустиню долонь.
Не гріє, а лиш обпікає далекий вогонь.

Усіх віртуальностей в світі не стачить на те,
Щоб дійсність звести, як фантом. У легенду вросте –
Мов промінь далекий, що в води бездонні іде, –
Переказ про знахідку дивну в країні Ніде,

Глибини зігріє… Поверхня ж – неначе граніт –
Застигне, та пам’ять довічно у ній буде жить.

24 вересня 2013 року

2013

Павел Кричевский

Поезд ушел

Мы видим тот поезд, который ушел и – пора!
И лучшая рифма к тебе – это, все же – «вчера»,
Красивый закат получился – омытый в глазах
Случайною влагой ночной – самой чистой из влаг.

Течет настоящее в юность  подземной рекой.
Забыл. Утонул. Дотянуться до встречи рукой,
И взглядом и мыслью не смог. И уносит поток,
В себе растворяя всю боль и журча: “Эпилог!”

Прощай! Это форма иная от слова: Прости!
Но эти слова, словно влажный песок из горсти,
Стекают, текут, оставляя пустою ладонь.
Не греет, а лишь обжигает далекий огонь.

И всей виртуальности в мире не хватит для нас
Построить реальности призрак. Красивый рассказ
О странной находке в стране под названьем Нигде
Утонет как луч в абсолютной бездонной воде,

Глубины согрев. А поверхность – та будто гранит
Застынет, но память собой навсегда сохранит…

2010
Чехов

© Анатолій Криловець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні