Сховався вечір в кучеряві хмари,
Що в сутінках нагадують овець.
У величезну втомлена отару
Зігнав іх всіх бешкетник-вітерець.
Він хоч підпасок, але дуже спритний,
Збирає вперті хмари звідусіль.
А з-поза хмар і пастуха вже видно -
Виходить місяць знов на виднокіл...

Ох! Як же, й це сказати чесно треба,
Втомились жити в хмарній ми імлі...
Хай, хоч вночі, та буде чистим небо!
І людям стане легше на землі...