Хортко взріс в середці лану,
          вполювався чим припало -
          розливав чарчень з очат;
сам собі - уламком, наче,
в подорожничку з бочка;
не зажив, а так - нежальче,
    кіл, немов, чолом не тесан,
    колобродив ковильчат:
бив, пустуючи, байдичку,
      співом-скрипом,
                 хроботочив,
      ласку -
      в ліктях виміряв,
за понюшечку людського -
   шаль квітчану надавав;
з плеч бессоромних, кирпатих,
  бобилям, молодиць лохми -
  на розсаду розістлав;

В яр увложнячи дрімноту,
   заповивши в дим-туман,
   до підчубка зріс навскос -
сивий вус до носу вповз,
                          чхнув -
розсіявся в бур`ян,
медонос міцнющих рос...