Опубліковано: 2007.02.15
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Анна Багряна

***

     * * *
приладнай мої крила
до голосу
тієї сопілки
що зроблена з тіла
вербового
і
вершкові груди
маленької вершниці
поцілуй
до присмаку крові
у пам’яті
і
відпусти її в дику холодну ніч
саму
без вогню і одежини
одержиму і світлу
покажи
як тремтіти від ворога
коли раптом
зникне
остання
зірка
на небі
і
вона полетить
я полечу
аби
світло
було
в дику ніч
2006
© Анна Багряна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3772/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives