укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.04.28
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-917

Снобистски себя представляя водилой,
я столько уже намолол ерунды,
что гулкое эхо до пальм на Мальдивах
крепчает и танкерам бреет зады.

Надежда – она, как червяк в щитовидке,
покоя никак перед смертью не даст.
Как ртутные шарики в мятном напитке,
как шрамы от впившихся в мумию бразд.

Уже ведь и руки отпали по сути,
и зоркое око – названье одно…
Мечтать можно и при тотальном инсульте,
насколько бы ни было это чудно.

Отчаянно-дерзкий плаксивый запросец
висит в Литсалоне Поэзии.ру
с эпохи опричнин и чересполосиц –
я только глазницы век от веку тру.

Коллеги смеются, но рощи воркуют
понятным лишь мне языком мятежа.
Копируя позу мою шутовскую,
уставилась кошка в лазурь на стрижа.

Взлетит ли она, даже ревностно веря
во все нелогичности громких псалмов?
Вот то-то же… Хоть и парсеком правее –
желание жить не приходит само.

И мечется мулька до вскрытия скальпа,
надеясь реальностью стать во весь рост,
но Киев мой стольный – не Тегусигальпа,
где гонщики облюбовали форпост.

Моё всесезонное счастье прожрали
мои же радетели в духе Совка.
Последний, шестьсот сорок третий журавлик
уже отлетает на посвист манка.

Гори – не гори подо мной серпентарий,
теперь я вне клетки из мышц и костей.
Понятно – меня не таким воспитали.
Но не было же и винта на хвосте!..

2013
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні