Опубліковано: 2007.02.07
Поетичний розділ: Сонети

Вiкторiя Тищенко

Теперь в забвенье старая эстрада...

Теперь в забвенье старая эстрада...
А ты поведал, замедляя шаг,
что публика была поэтам рада.
Па той эстраде, в прошлых временах

поэты ямбом публику ласкали,
но ничего не рассказали ей:
нависла над страдой хлебов эстрадных
тень психбольниц и черных лагерей.

Но и на косный мир нашла проруха.
Гранит системы превратился в пыль.
Свершилось! Занавес запретов рухнул!
да так упал – что многое закрыл.

И новый парадокс, и снова голос глуше:
всё можно говорить – никто не хочет слушать.
2005
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3617/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives