Опубліковано: 2013.02.24
Поетичний розділ: Переклади

Іван Редчиць

***

Ніл ГІЛЕВІЧ


***
Я навік закохавсь у твої краєвиди,
Знов освідчуюсь: о, краю мій дорогий!
Знов несу тобі в сповідь – тривоги і кривди,
І надії, і втіхи, любов, і гріхи…

Після довгих розлук і мандрівок я знову
Повернусь назавжди в затінь кленів твоїх.
Тільки з рідного долу і в рідній діброві –
Як не древом, то квітом зросту для живих.
1987


Ніл ГІЛЕВІЧ

***
Я хаджу закаханы у твае краявіды,
І шапчу як прызнанне: о, мой край дарагі!
Знов нясу табе у споведзь: і трывогі, і крыуды,
І надзеі, і уцехі, і любоу, і грахі…

Пасля доугіх расстанняу і далёкіх вандровак
Я вярнуся навекі у засень клёнау тваіх.
Толькі з роднага долу, толькі у роднай дуброве –
Як не дрэвам, хоць кветкай прарасту для жывых.

1987
© Іван РЕДЧИЦЬ
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/36047/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG