Маріанна Шутко

1.

Нестерпно хочеться тобою відболіти
Аби з очей моїх не лились сльози-стрази,
Цвітуть у тебе в серці дивні квіти
І розбиваються, мов кришталеві, фрази.
Твої слова - немов у змерзлу землю
Золотогранною свічею... Я - на чатах
Глибокий біль ховаю - перетерплю,
Щоб ти не зміг в моїх очах читати
Цей білий падолист - скороморозом
Збирається на бурю поміж нами.
Немов Монмартром, ми йдемо по Корзо -
Пливе розірване намисто небесами…

2.

Але тебе вимолювати марно,
Чи Бог побачить мої сльози-стрази?
Якби тобою відболіти тут одразу!
Далекий мій, ти – поруч... Але хмарно.
Ось це і є моя болюча карма.

А осінь, як Бокшай, малює сині віти
Дерев, що скоро вкриються снігами.
У осені скоромороз – останні квіти
Цвітуть холодними сніжинками-вогнями.

Якби могла тобою
Відболіти.

Про ресурс poezia.org \| Новини редколегiї ресурсу \| Загальний архiв новин \| Новим авторам \| Редколегiя, контакти \| Потрiбно \| Подяки за допомогу та співробітництво		Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру \| Цікаві посилання \| Конкурси (лiтпремiї) \| Фестивалi АП та поезiї \| Літературна періодика \| Книга гостей ресурсу \| Найцiкавiшi проекти \| Афіша концертів (виступів) \| Iронiчнi картинки \| Цікавинки і новини звідусіль \| Кнопки (банери) ресурсу

Скоромороз