укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.11.14
Роздрукувати твір

Сергій Главацький

ALT-ТРЮИЗМ

1.

Нам всем – одна дорога – в монастырь.
Нам всем один концлагерь – Валаам.
Из наших черепов растут кресты
Прижизненно. Такое амплуа.

Нас всех – одна богиня – уморит.
Нас всех – один Создатель – погребёт.
Отмучиться спеша, мы входим в скит,
Как в роковую женщину – любовь.

Привыкшие её боготворить
Не знают, как отчистить дух её,
Как душу излечить от чёрных риз –
Грехов, которыми и сам ты упоён.

У нас один лишь бункер – монастырь,
Убежище одно нам – Валаам.
Мы слишком для богинь своих чисты.
От них убережёмся только там.

2.

И белый лайнер – рыбою об лёд бродячий,
И вымыслы ослепших – на дыбы.
Я снова зряч. Приятней во гробу быть зрячим,
Чем – в свадебном круизе, но слепым.

Я не хочу меняться. Я так и остался диким.
По-прежнему зародыши людей
Живут в снотворных бомбах, обручальные вериги
Мне не идут, мой дом – моя постель.

Как прежде, я не верю в счастье, в справедливость,
И ненавижу женщин роковых.
Я выздоровел, и теперь я буду молчалив и
С тобою, дрессировщица, на Вы.

3.

О, если б ты была другою, не плела венков
Из кандалов, вериг и сбруй,
Он был бы вечен и звенел так высоко –
Мой первый и последний поцелуй.

И если б я не плёл верёвок из волхвов,
Из боли неродившихся людьми,
Я б сохранил тебя в себе, как божество,
Как самый светлый, самый чистый миг.

Мне б голос твой ввести в свою немую кровь –
Прививкой, что Вселенной всей поёт…
Но одиночество моё, как мир, увы, старо.
Бессмертно одиночество моё.

4.

Теплее одевайся, беглая. На улице, мой Свет,
Так холодно, как в космосе открытом.
Там листья вымирают, птицы ниспадают вверх,
И ветер лепит вновь столб соляной из Маргариты.

Держись дороги аистов. Что для распятья пат,
Четыре света стороны – для птицы.
Я, скошенный, в своей норе кротовьей буду спать
И буду за тебя – тебе – во сне – молиться.

У нас всегда не тот сезон, не наши - времена.
На улице осенней нет ни компаса, ни лоций.
Лети своей дорогой в небесах; дай Бог, она
С моими катакомбами пересечётся.

2012
© Сергій Главацький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні