укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.02.02
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-351


Поздно.
Счастье замкнулось на серии мелких тризн.
Другими словами - цель жизни свелась к бутерброду.
Поздно.
И это не издевательство, это - трюизм.
Скоро даже троллейбус полюбит моих антиподов.

Полюбит - и будет ехать по следу янтарных зорь,
хохлатыми протуберанцами греясь в дали непознанной.
Пульс мегаполисов завела дорожная светофорь;
виражные чудеса - как восход и закат. Но - поздно.

Когда за свои старания я заслужу беляш
и в то, что я - не изгой, мы оба поверим,
твой подрастающий сын - неожиданный мой племяш -
станет меня учить азам езды по бродвеям.

За ним будут плакать офисы и распомпезный вуз;
пред ним журналисты примут угодническую позу...
Громче Иеремии я в ответ разревусь -
не потому, что я слишком нежен,
а потому, что поздно.

Надо было - тогда, когда один полисол
yкрашал магазины, и воля была легендой!
У спонсоров спрос на тёлок, а не на преданных псов.
Кто ж думал, что до такой степени важен гендер...

Зная, что вновь погибнешь, съев самый сладкий фрукт,
моё поколение выберет суицид медикаментозный,
а я готовлюсь стать жертвой твоих музыкальных рук.
Я даже кожу не подтянул:
поздно, батенька, поздно.

Ты как владелец бумажки с горельефной печатью
чувствуешь обе выпуклости каждой богемной богини.
В твоём представлении нет Иннеары, и непокорное счастье,
которое не в беляшах и не в сендвичах, надо ловить в Украине.

Но чем не шутят семь (вроде ж семь?) лучей звезды сатаны?
Лети, лепесток, и вели бушевать отдельным весёлым козням!
Полёт... приземленье... и целых три ничейных машины видны
и за окошком
неоном цветным
горит Лазамеру
поздний.

2003
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні