укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.10.07
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Тот, которого поколотили

   Хоть "Око за око" доктрина не наша,
         Что делать нам, коль переполнена чаша?

У деда рос он, а дед видал немало,
Тот всю войну протопал, до конца
Ему не раз от деда попадало,
Но дед, при этом, наставлял юнца:
Не наноси обид тому, кто рядом,
В какую б ни попал ты кутерьму.
Пусть жизнь, порою, станет cущим адом.
Но не прощай обиды никому.

И  беды малолетку обходили,
Хоть  в школе верховодила шпана.
Не раз его, конечно, колотили,
Но сдачу получали все сполна.
Так вырос он и слыл хорошим малым
Уж деда нет второй десяток лет.
Но дедовы слова не забывал он,
Обидели тебя – ты дай ответ.

После работы пешая прогулка,
Безлюдным местом шёл, к чему спешить.
Но  на пути его, из переулка,
Пять человек: Дай парень закурить.
Его руками и ногами били,
Лежал в пыли он, не узнать лица.
Но тот, которого поколотили,
Живучим был, оказывается.

Они б к утру про драку ту забыли,
Виновных нету, если все молчок.
Но тот, которого поколотили,
Пришёл с ружьём на этот пятачок.
Уроды о пощаде завопили,
Куда девался хулиганский  пыл.
Но тот, которого поколотили,
Жал на курки, как дедушка учил.

Он не скрывался после той расправы,
Да и вины  не стал он отрицать.
Все говорили: - Пусть они не правы,
Но для чего же было убивать?
Понятно, что убийцу осудили,
Согласен с этим приговором я.
Но тот, которого поколотили,
Мне, почему-то, ближе, чем судья.

7.10.2012

2012
Севастополь
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні