укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41049, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.09.08
Роздрукувати твір

Олексій Боричев

Весенние пятистишия

Рассчитывая тензор темноты,
Весна кусала лунный карандаш,
Шуршали неба звёздного листы,
И мысли суетились, всё пусты,
И тьмой не мог наполниться пейзаж.

Палитра многоцветных вечеров,
Впитавшая напористость зимы,
Оттенками пятнадцати миров
Раскрасила времён глубокий ров,
Где – помню – были мы с тобою, мы…

Где было непонятно и светло,
Порхали мотыльки невинных фраз…
Но помню, как апрельское стекло,
Сквозь наши соты, плавясь, утекло
Туда, где никогда не будет нас.

Под тяжестью молитвенных минут
Пространство сокращало свой объём.
Казалось, никого не будет тут.
Свой порох соловьи напрасно жгут,
Картечью песен раня окоём.

Быть может, нас и не было, и нет,
А лишь светила тусклая звезда,
Касаясь некой тайны сотни лет,
И память завязала в узел свет,
Который сохранила навсегда.

Я помню – как флажками тишины
Махала полночь, связывая всех,
Как были ею все окружены
Под смелым приказанием весны,
В плену её был так предсмертен грех.

И точечными выстрелами чувств
Расстреливала воронов тоски,
Прицелившись по тонкому лучу
Звезды, которой имя умолчу,
Настойчивости текста вопреки.

Но тьма не наступала, и тогда
В ряды по степеням остывших дней
Разложен был весенний кавардак,
И тихо стало – так, как никогда,
И снег пошёл, и сделалось темней…

2012
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні