укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44184, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.25
Роздрукувати твір

Вероніка Марченко

Тоска!

Есть многое,что время не излечит,
Перебинтуюсь на своём слогу.
И чушь собачья то,что будет легче,
Передо мной тоска в большом долгу!
И тянет же в болото,тварь,за душу,
Как будто я ей душу одолжу.
Есть многое,что время не нарушит,
Я,видимо,балансом послужу.
Заядлая,заклятая неволя!
В сетях меня,как рыбку, теребит
С моею незаплатанной любовью,
А вышитою гладью на груди.
Поверенная Боженьки бродяга,
Паломница с протянутой рукой.
У всех возьму,а от тебя- не надо,
Закрытого на тридесять замков!
И зла,и упрекаема в злословьи,
И взбалмошная,словно во хмелю.
Упрямою,что часу не проспорит,
С песком пережую,перемелю.
Фигурою одной переменжую
Чужие золочённые ферзи.
Всех отлюблю,тебя же- отревную.
Сам бес,видать,меня тобой сказил!
Так жалуйся:"Достала самозванка!"
А я топчусь на месте и ору,
Танцую,как бродливая цыганка,
Под дудку холостому песняру.
Морочусь,перешита ветрюганом,
Волчицею зализываю шов.
Не жди,чтоб как по мёртвому рыдала,
Закаялась,что будет хорошо.
И пепел сахарком попересыплю,
И сети в пяльцах пущены на шёлк.
Ой,времюшко,моей тоскою сыто,
Всё цапает подол за уголок.
А ты, в моих сетях не искалечен,
Всё с вечностью полемику ведёшь.
Есть то,что даже вечность не излечит,-
Как белый день!А ты всё не поймёшь.
Заказано мне в ад,я с чёртом лажу,
Попутал он меня с моей судьбой.
Пустилась в пляс,-ещё пойду,и даже-
С другими в брод.Да выбрести б с тобой...

2007
© Вероніка Марченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні