Опубліковано: 2007.01.25
Поетичний розділ: Філософська лірика

Вероніка Марченко

Если души - в одну...

Если есть голоса, значит будет надежда сказать,
Что и через границы чужие найдём переход...
Что смиренными быть, - то не руки узлом завязать,
А всего подождать... Может день, даже если и год?
Что нам век? Трепыхание стрелок на взвод,
Пусть и тысячи лет... Нас ведь им не отнять
Друг у друга. И гадано столько вперёд...
Если души - в одну, значит будет возможность понять.

Если трудно в пути, если больно ногам - по камням,
Будет тешить мечта, что построенный храм - был не зря...
Если всё таки мир уготован был вовсе не нам,
Знай, что тот, кто любил, - тот был в жизни поистине зряч.
И за то, что несли мы с тобой этот сладостный груз,
Христианство не даст лик святых, но и не проклянёт...
Даже если границы чужие сойдут в горизонт, ну и пусть!
Если будет желанье найти, друг до друга найдём переход...

2007
© Вероніка Марченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3302/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives