Опубліковано: 2007.01.24
Поетичний розділ: Сонети

Станіслав Бойко

сонет № 14

                             С мечом в руке и под мечом Домокла,
                             Альбедо сердца отражая свет,
                             На небе Геи пелетон комет
                             Глядит на мир сквозь розовые стекла.

                             А мать-Земля от горьких слез промокла
                             И, может, в завершение всех бед,
                             Вдруг бросится на меч в расцвете лет,
                             Как героиня старых пьес Софокла.

                             Но кто сказал, что "вестники войны"
                             Нам только слезы приносить должны?
                             Настанет время и, поправ приметы,

                             Сорвав доспехи и сломав мечи,
                             Лишь свет влюбленным будут лить в ночи
                             В мирах любви неверные кометы.
2007
Днепропетровск
© Станіслав Бойко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3213/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives