Опубліковано: 2007.01.24
Поетичний розділ: Сонети

Сергiй Українцев

ВЕЛИЧЬЕ НАШЕ

Величье? — Прах разнузданного Рима,
Осевший в глубь шестнадцати веков,
Лежалый пепел сброшенных венков,
Отечество в тени седого дыма,

Смятение голодных стариков,
Гонимых прочь стезёю пилигрима,
Клоака бед. Уму непостижима
Великая держава дураков!

Отвел орду безжалостный Аттила,
Давно ушли Батый и Чингисхан,
Но всё свежа великая могила,
Вознесся к небесам её курган.

И то, что ты слезы не проронила
По преданным тобою — не обман!
2007

моей стране

© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3203/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives