укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.24
Роздрукувати твір

Сергiй Українцев

ПОСЛУШАНИЕ

Канул Век  в тупики колодцев
Нашей памяти. Генный код,
Будто мышь, из могил скребётся,
Прогрызая программный ход.
К светлой памяти обращались
Одичавшие под седины —
Тщетно выход найти пытались —
К тупикам примерзали спины.
Вырождались, — под богом жили
(Полыхало коммуны зарево),
Обжигались, бредово скулили,
Подвывая: «Царю все царево!»

// память детства:
«Тарзан», «Бродяга»,
Пасхи крашенки, майский стяг,
Озорной пацанвы ватага
Да — «Врагу не сдаётся “Варяг”!..»
Звёзды в небе и на заборах,
Над Кремлём и по всей стране —
В необъятных её просторах
Звездопады — конец войне!
Души детские боль не сушит,
Уж когда всё перегорит…
А пока — «Надо маму слушать!» —
Вождь заботливый говорит.

    Я на яблоне сижу —
    Не могу накушаться.
    Дядя Сталин говорит:
    «Надо маму слушаться!»
А посему:
    Я, маленькая девочка,
    Танцую и пою.
    Я Сталина не видела,
    Но я его люблю!

Вот о чём не сказать «погашено» —
Сфокусирован окоём
Тем, кто знал, что мы к детству нашему
Ностальгией безумно льнём!
    И ещё:
Керосин на станции
Продают по чуть-чуть — подушно,
И кишит эшелон арестантами
Так, что хочется быть послушным!

«Мама, что эти дяди сделали?
Все плохие они, скажи?»
«Нет, — отрезала матерь смелая, —
Всё запомни, чтоб жить без лжи!»
А затем, оглянувшись: «Едва ли,
Выбирают плохих вождей —
Были в ссылке и Ленин, и Сталин…
Вот и думай, каких людей
Ты здесь видишь. Расти, итожа,
И не дай тебе Бог позора
Обвинить невиновных, Серёжа!
Безысходность рождает вора!»

Кто же там, над вождями нашими,
Их сильнее, страшнее всех?
Никого ни о чём не спрашивай:
Догадаться, и то ведь — грех!

// Память юности:
Хвост за хлебом,
Визг гармошек над целиной
И — восторг покорившим небо,
И — надежды на рай земной.
От фанфар становились глуше,
Всё приземистей, всё хитрей,
Всё увертливее, всё суше,
Вороватее и наглей.

Набираем дыхание! И… —  Раз, два, три!
«Как прекрасен этот мир, посмотри,
Посмотри!..» А смотреть не хочется.
Под «прекрасным» земля горит,
Всё ветшает, всё кособочится —
Страх смотреть! А в ушах трубит:
«Рекордсмен тянет штангу…» пузом.
Надорвался и — прочь к станку!
Рекордсмены мы всем Союзом,
Вот уж тяжесть не по пупку.

«Мама, слышишь, опять Гаганова?
Все о ней… Разве нет других?»
Отчим в шоке: «Пора, Светлана, нам
Обуздать сыновей своих!
Ох, наплачешься… Ишь, проблемистый!
Все ликуют, а он хулит.
Попускай, попускай… И не тем ещё
Нас твой старшенький удивит!..»
«Дай-то, Бог!.. А вождей заботою,
Коль побрезгуем, не помрём.
Вот души б сберечь долю сотую,
Тем и детям глаза протрём!»

Сердобольная мать-империя
Загляделась в глаза вождей —
Льются слёзы рекой доверия.
Шепчут: «оттепель!» меж людей.
Ведь о культе своём верховные
Вдруг затеяли разговор —
Отряжаются в безусловные,
Кто, из мёртвых, святой, кто вор!
Но по прежним суровым правилам
Осудить не берутся впрок —
Попугали, — понять заставили,
Чем был страшен былой урок!

Что ж, поплакались, посудачили:
«С тех не спросишь, а тех не спасти…»
Стало быть, новый путь назначили,
По какому страну вести.

Вольность ёжится и сутулится.
Во дворах проходных темно…
Справа улица, слева улица —
Есть два выхода и вино:
Что нетрезвому, то и глупому,
День и ночь силя мощь страны,
Стяжки боли мотать шурупами.
Лишь шлицы на задах видны!
Тот и бедствует, кто не прячется
От ветров в проходных дворах.
А в Кремле лысый шут дурачится
Всё на риск на свой, да на страх.
Верно, впрямь стряслось что-то снова там,
Средь пророчащих славный путь.
Уж серпом секли, били молотом —
Зашурупились — не свернуть!

// Время зрелости:
Вор на воре,
Безысходности суть в вине,
Недосказанность в разговоре,
Всюду лозунги: «нет войне!»
Нет войне? Наш удел: без боя
Оставляются рубежи.
То и жизнь не в ладу с судьбою —
Всё уклоны да виражи.
Учат нас быть скотом домашним
Под присмотром хозяйских псов.
Понукают нас днём вчерашним:
Кто, мол, вырвал вас из оков?
По стране день и ночь охота —
Влёт домашнюю живность бьют.
Лоск наводят. И то — забота:
Создаётся тихой уют!

2007
© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні