На Парковій – гнилички на даху.
Шприців не видно. Під навісом – «Лада»…
Стовпи й тини – в зеленому моху.
Бабуся в слухавку: «Василь… Нє нада…».

Несуть багети… Багатій, «Велмарт»!
Удвічі подорожчали грибочки.
«Рекомендовано» – біг-бордів ряд:
Презервативи, лялечки для дочок…

А я мішу ботфортами багно.
– Заїхала ж «четвіркою»… – зітхаю.
І що мені – Петлюра і Махно,
І доки – ті, що тінь в герої пхають?
Мені ж отут, сьогодні, йти у даль,
Минати заіржавілі зупинки,
Дивитись на безбрових юних краль,
Що пиво цмулять, смокчуть «чорноспинку»…

На місці – танк. Ще цілий постамент.
Не здер Т-34 крез – на дачу.
Плюється на зупинці тлустий «мєнт» –
Уже веселий, майже нележачий.

Біля кіоску людно. Бурячки,
Турецькі і грузинські мандарини…
– Я – крайня, не «послєдняя»! «Очки»
Поправив льотчик, гривеник послинив…

Веде сусідку дог… Сів, кривить рот…
Шатро над містом напинає криза…
Під ним – в чеканні олів`є – народ.
Дідусь беззубо їсть «кіндер-сюрприза».

– Ялинки не купляй… – гримкоче син.
– І рибу я посмажу так, без кляру…
Сьогодні – свято! Снігу попроси –
Бог не почує: хмари…
                                хмари...
                                              хмари…



31 грудня 2011