укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.12.29
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Тридцать лет одиночества

По мотивам Г. Гарсиа Маркеса



                                 

Эти пошлые розы больше никто не помнит:
Пусть растут на могилах,  горбясь от тишины.
У меня в закоулках сердца погиб полковник,
Победив (проиграв) свои тридцать две войны.

Он ушел незаметно: может быть, на рассвете.
Он давно уже знал, «где бантик» и «что почем».
По чужим государствам мыкались его дети,
И чужие сортиры пахли его мочой.

Он оставил наследство, кисоньку, кошку, музу –
Безразлично всеобщий, то есть – всему ничей.
Что за прелесть: вот так, бежать по земле без груза
И в открытую грудь взасос целовать ручей!

В проводке микрофона змейкой свернулась ярость.
Он ушел навсегда, как птица Кецаль – в музей,
Но враги его по привычке еще боялись
И за мусор наград скупали его друзей.

Небеса сотрясала осень-тахикардия,
И свирепствовал дождь в кошмарном бреду весны…
Спи спокойно, мой славный, доблестный Буэндия!
Пусть теперь муравьи ведут тридцать две войны.

Их бои – безопасно мелки и держат марку.
Даже больше: забавны – каждый к таким привык.
По плантациям вашей глупости бродит Маркес,
Как потерянный призрак майя в миру живых.

Но его сыновья с крестами ушли на рынок,
А его ветераны тонут в реке говна.
Что ж, полковник моей поэзии, делай рыбок:
Нам осталось еще сто лет, – и дойдем до дна.
                                                  28-29 декабря 2011 г.

2011
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні