Опубліковано: 2011.12.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Світлана Козаченко

Катраном пустирище зацвіло

***
Катраном пустирище зацвіло.
Кротів масні чорніють терикони.
Буйніють білі кетяги. Зело
стікає водоспадом. Кожне гроно

бринить-співа, бджолино дзуменить
і лине в сяєві, окроплене росою.
Ідеш задумано. Спиваєш тлінну мить...
Одна сосна – і килим з моху й хвої.

Сама – у морі білопінних врун.
Зронила шишку – чемно перепросить.
Літає дятел – молодий джиґун,
та виткнеться гурт маслючків під осінь...

А десь шумлять незміряно бори
і подруг корабельних лине мова...
Далеко, там... Не видно і згори.
Приходять сни – зелені і соснові...

2010
© Світлана Козаченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31587/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG